Хтось досить дотепно зауважив, що «Мудрість не завжди приходить із старістю, інколи старість приходить сама». Згідні?

Я хочу сказати, що є велика різниця між «дорослішанням» та «старінням». Старіє кожен, і для цього не потрібно ні здібностей, ні таланту, ні зусиль, ні прагнень. 

Старіння неминуче, а дорослішання залежить тільки від нас.

Інколи у мене з`являється відчуття, що для деяких людей, за словами доктора Сьюза, «щось занадто рано стало пізно».

Ви чули про доктора Сьюза? Того американського письменника (справжнє імя якого Теодор Гейзель), у якого не було своіх дітей, але який написав багато дитячих книжок?  

Так от: How did it get so late so soon?

«Щось занадто рано стало пізно…

ясний день… а сонце закотилось…

літо… а мороз насунув грізно….

Боже, як таке зробилось,

Що занадто рано стало пізно?»

(мій переклад на українську)

На жаль, деякі з нас зупинились дорослішати і продовжують тільки старіти.

Для того, щоб дорослішати, потрібна мудрість. Потрібні зусилля. Потрібно лічити дні, години…

І потрібно пам’ятати: новий день нічого не змінить. Змінитись можемо тільки ми самі!